Азот – це один з головних хімічних елементів, необхідних для росту і розвитку рослин. Він бере участь в живленні, фотосинтезі та утворенні нових клітин. Азот міститься в атмосфері і в органічній речовині ґрунту, але більшість рослин не засвоюють його безпосередньо. У природі азот переходить в доступну для рослин форму при розкладанні (мінералізації) гумусу. Однак визначити необхідну норму азотних добрив поля непросто. Цю проблему вирішує диференційоване внесення азоту, яке передбачає використання потрібної кількості добрив в потрібному місці, допомагає ефективно використовувати потенціал кожної неоднорідної ділянки поля та отримати додатковий економічний ефект. В точному землеробстві застосовують методи картування необхідної норми азоту на основі різних типів інформації: аналіз ґрунту, карти врожайності, рельєф, карти електропровідності ґрунту, карти NDVI.
Як це працює?
Норму внесення азоту оцінюють для різних ділянок поля на підставі вегетаційних індексів. Використовуючи цю інформацію, фахівці створюють карту з рекомендаціями по нормах внесення азоту для різних ділянок поля.
Джерела даних
Ми можемо створювати карти внесення азотних добрив на підставі:
– Знімків з безпілотного літального апарату;
– Даних ґрунтової лабораторії з геоприв’язкою по точках;
– Карт врожайності з комбайна;
– супутникових даних.
Кроки отримання даних
Для чого це буде корисно
Диференційоване внесення азоту дозволяє оптимізувати живлення рослин, заощадити на добривах, і знизити хімічне навантаження на ґрунт.